неслухняність
НЕСЛУХНЯ́НІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неслухня́ний.
Розсердивсь і Михайло на неслухняність Оленчину (Тесл., Вибр., 1950, 120);
Педагоги часто заздрили математикові, який ніколи не скаржився на недисциплінованість і неслухняність класу (Коп., Тв., 1955, 305).
Словник української мови (СУМ-11)