неслушний

НЕСЛУ́ШНИЙ, а, е.

1. Який не підходить, не відповідає певним бажанням, вимогам і т. ін.

Неслушне припущення.

2. Позбавлений достатніх підстав; який не заслуговує уваги.

Неслушне зауваження.

Значення в інших словниках

1. неслушний — неслу́шний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неслушний — -а, -е. 1》 Який не годиться, не відповідає певним бажанням, вимогам і т. ін. Неслушне припущення. 2》 Позбавлений достатніх підстав; який не заслуговує на увагу. Неслушне зауваження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неслушний — НЕСЛУ́ШНИЙ, а, е. 1. Який не відповідає, не підходить кому-небудь за певних умов, у певному випадку. Неслушний час для реалізації ідеї. 2. Позбавлений достатньої кількості фактів, доказів, підстав, неправильний; невмотивований, необґрунтований.  Словник української мови у 20 томах
4. неслушний — Неправильний  Словник застарілих та маловживаних слів
5. неслушний — БЕЗПІДСТА́ВНИЙ (позбавлений підстав, які роблять безсумнівним, безперечним що-небудь), БЕЗГРУНТО́ВНИЙ рідше; НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕМОТИВО́ВАНИЙ, НЕОБГРУНТО́ВАНИЙ, НЕСЛУ́ШНИЙ (позбавлений достатньої кількості фактів, доказів); ДОВІ́ЛЬНИЙ (який закономірно...  Словник синонімів української мови
6. неслушний — Неслу́шний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. неслушний — Неслушний, -а, -е 1) Ненадлежащій. 2) Несвоевременный. в неслушний час. Несвоевременно. 3) Несправедливый.  Словник української мови Грінченка