несмертний
НЕСМЕ́РТНИЙ, а, е, поет.
1. Який завжди живе, не вмирає.
2. Який назавжди зберігається у пам’яті; безсмертний, невмирущий.
[Антей:] Іди, служи своєму меценату, забудь краси великі заповіти, забудь несмертний образ Прометея (Л. Укр., III, 1952, 440).
Словник української мови (СУМ-11)