несміливий

НЕСМІ́ЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Якому властиві боязливість, соромливість, нерішучість.

Вступила Параскіца до церкви, з спущеними додолу очима, несмілива, засоромлена (Коцюб., І, 1955, 276);

Ніхто б не сказав, що боцман Смола — цей відважний воїн, хоробрий моряк — такий тихий і несміливий з дівчиною (Ткач, Жди.., 1959, 9);

// у знач. ім. несміли́вий, вого, ч. Боязлива, соромлива, нерішуча людина.

Зашуміло село, як на пригру бджоли: сміливий і несміливий збиралися в купи, гомоніли, радились (Мирний, І, 1949, 302);

// Який виражає боязливість, соромливість.

В хату ввійшов Ясь. Хто б тепер пізнав Яся з тими дитячими ласкавими очима, з боязкою несміливою ходою! (Н.-Лев., І, 1956, 157);

Вона подивилася мені в вічі безконечно щасливим і несміливим поглядом (Ю. Янов., II, 1958, 117).

2. перен. Який слабо виявляється; нечітко виражений, окреслений.

З дальніх покоїв линули несміливі початкові акорди на піаніно (Досв., Вибр., 1959, 268);

Знову посіяв дрібний несміливий дощик (Рибак, Зброя.., 1943, 108).

Значення в інших словниках

1. несміливий — несмі́ли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. несміливий — Боязкий, нерішучий, легкодухий, ок. оглядистий; (соромливий) сором'язний, сором'язливий, сов. конфузливий.  Словник синонімів Караванського
3. несміливий — див. боязкий  Словник синонімів Вусика
4. несміливий — [неисм’ілиевией і неисм'іливией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
5. несміливий — -а, -е. 1》 Якому властиві боязливість, соромливість, нерішучість. || у знач. ім. несміливий, -вого, ч. Боязлива, соромлива, нерішуча людина. || Який виражає боязливість, соромливість. 2》 перен. Який слабо виявляється; нечітко виражений, окреслений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. несміливий — НЕСМІ́ЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Якому властиві боязливість, соромливість, нерішучість. Вступила Параскіца до церкви, з спущеними додолу очима, несмілива, засоромлена (М.  Словник української мови у 20 томах
7. несміливий — БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет.  Словник синонімів української мови
8. несміливий — Несмі́ливий, -ва, -ве; несмі́лий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. несміливий — Несміливий, несмілий, -а, -е Несмѣлый.  Словник української мови Грінченка