несміливий

несмі́ливий

-а, -е.

1》 Якому властиві боязливість, соромливість, нерішучість.

|| у знач. ім. несміливий, -вого, ч. Боязлива, соромлива, нерішуча людина.

|| Який виражає боязливість, соромливість.

2》 перен. Який слабо виявляється; нечітко виражений, окреслений.

Значення в інших словниках

1. несміливий — несмі́ли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. несміливий — Боязкий, нерішучий, легкодухий, ок. оглядистий; (соромливий) сором'язний, сором'язливий, сов. конфузливий.  Словник синонімів Караванського
3. несміливий — див. боязкий  Словник синонімів Вусика
4. несміливий — [неисм’ілиевией і неисм'іливией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
5. несміливий — НЕСМІ́ЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Якому властиві боязливість, соромливість, нерішучість. Вступила Параскіца до церкви, з спущеними додолу очима, несмілива, засоромлена (М.  Словник української мови у 20 томах
6. несміливий — БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет.  Словник синонімів української мови
7. несміливий — Несмі́ливий, -ва, -ве; несмі́лий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. несміливий — НЕСМІ́ЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Якому властиві боязливість, соромливість, нерішучість. Вступила Параскіца до церкви, з спущеними додолу очима, несмілива, засоромлена (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
9. несміливий — Несміливий, несмілий, -а, -е Несмѣлый.  Словник української мови Грінченка