несміливий —
несмі́ли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
несміливий —
Боязкий, нерішучий, легкодухий, ок. оглядистий; (соромливий) сором'язний, сором'язливий, сов. конфузливий.
Словник синонімів Караванського
несміливий —
див. боязкий
Словник синонімів Вусика
несміливий —
[неисм’ілиевией і неисм'іливией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
несміливий —
-а, -е. 1》 Якому властиві боязливість, соромливість, нерішучість. || у знач. ім. несміливий, -вого, ч. Боязлива, соромлива, нерішуча людина. || Який виражає боязливість, соромливість. 2》 перен. Який слабо виявляється; нечітко виражений, окреслений.
Великий тлумачний словник сучасної мови
несміливий —
НЕСМІ́ЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Якому властиві боязливість, соромливість, нерішучість. Вступила Параскіца до церкви, з спущеними додолу очима, несмілива, засоромлена (М.
Словник української мови у 20 томах
несміливий —
БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет.
Словник синонімів української мови
несміливий —
НЕСМІ́ЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Якому властиві боязливість, соромливість, нерішучість. Вступила Параскіца до церкви, з спущеними додолу очима, несмілива, засоромлена (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
несміливий —
Несміливий, несмілий, -а, -е Несмѣлый.
Словник української мови Грінченка