несмілість
НЕСМІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість і стан за знач. несмі́лий.
— Той тебе любить… про кого… ти думала… — казав Василь, задихаючись від несмілості (Кв.-Осн., II, 1956, 35);
— Ти в моїй свавольній пісні Вчуєш де-не-де несмілість… (Л. Укр., IV, 1954, 203).
Словник української мови (СУМ-11)