несмілість
НЕСМІ́ЛІСТЬ, лості, ж.
Властивість і стан за знач. несмі́лий.
– Той тебе любить... про кого... ти думала... – казав Василь, задихаючись від несмілості (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Ти в моїй свавольній пісні Вчуєш де-не-де несмілість... (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)