несмілість
НЕСМІ́ЛІСТЬ, лості, ж.
Властивість і стан за знач. несмі́лий.
– Той тебе любить... про кого... ти думала... – казав Василь, задихаючись від несмілості (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Ти в моїй свавольній пісні Вчуєш де-не-де несмілість... (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- несмілість — несмі́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- несмілість — -лості, ж. Властивість і стан за знач. несмілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- несмілість — НЕСМІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість і стан за знач. несмі́лий. — Той тебе любить… про кого… ти думала… — казав Василь, задихаючись від несмілості (Кв.-Осн., II, 1956, 35); — Ти в моїй свавольній пісні Вчуєш де-не-де несмілість… (Л. Укр., IV, 1954, 203). Словник української мови в 11 томах