несовісний
НЕСО́ВІСНИЙ, а, е.
Який не має совісті, чесності; який безсовісно ставиться до кого-небудь.
“Василь Карась”, несовісний бродяга, вкравши Матвієву скриньку з грішми, пашпортом [паспортом] та дрібними дарунками, рішив повернутися теж назад в Америку (Мирослав Ірчан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- несовісний — несо́вісний прикметник Орфографічний словник української мови
- несовісний — -а, -е. Який не має совісті, чесності; який безсовісно ставиться до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- несовісний — БЕЗСОРО́МНИЙ (про людину — який не зважає на прийняті норми стосунків між людьми, зневажає інтереси інших; про слова, вчинки, поведінку і т. ін. такої людини), БЕЗСО́ВІСНИЙ, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; НЕСО́ВІСНИЙ рідше (про людину); БЕЗБО́ЖНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- несовісний — НЕСО́ВІСНИЙ, а, е. Який не має совісті, чесності; який безсовісно ставиться до кого-небудь. "Василь Карась", несовісний бродяга, вкравши Матвієву скриньку з грішми, пашпортом [паспортом] та дрібними дарунками, рішив повернутися теж назад в Америку (Ірчан, II, 1958, 273). Словник української мови в 11 томах