1. Словник синонімів української мови

несовісний

БЕЗСОРО́МНИЙ (про людину — який не зважає на прийняті норми стосунків між людьми, зневажає інтереси інших; про слова, вчинки, поведінку і т. ін. такої людини), БЕЗСО́ВІСНИЙ, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; НЕСО́ВІСНИЙ рідше (про людину); БЕЗБО́ЖНИЙ підсил. розм. (про вчинки); ЦИНІ́ЧНИЙ (який відверто виявляє зневажливе ставлення до загальноприйнятих норм моралі, порядності, до того, що має загальне визнання). Погані брошури сього Сікорського, цур їм! Безсоромний він чоловік (Леся Українка); — Частина людей побачила, що чудо — це безсоромний грабіж, грабують там прочан (М. Стельмах); Це був безсовісний брехун, що любив добре попоїсти і не любив працювати (М. Трублаїні); Безсовісний обман; Встають стовпом передо мною Його (царя) безбожнії діла... (Т. Шевченко); — Чи ти б ото так дома комизилась? Мабуть, хотілося б зробити і більше і краще. — Одарка здивовано пхекнула: — Порівняла. То ж для себе! — Така цинічна відповідь збила Марію з толку (П. Панч). — Пор. наха́бний, 1. негі́дний, 1. непоря́дний, 1. непоря́дний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несовісний — несо́вісний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. несовісний — -а, -е. Який не має совісті, чесності; який безсовісно ставиться до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несовісний — НЕСО́ВІСНИЙ, а, е. Який не має совісті, чесності; який безсовісно ставиться до кого-небудь. “Василь Карась”, несовісний бродяга, вкравши Матвієву скриньку з грішми, пашпортом [паспортом] та дрібними дарунками, рішив повернутися теж назад в Америку (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
  4. несовісний — НЕСО́ВІСНИЙ, а, е. Який не має совісті, чесності; який безсовісно ставиться до кого-небудь. "Василь Карась", несовісний бродяга, вкравши Матвієву скриньку з грішми, пашпортом [паспортом] та дрібними дарунками, рішив повернутися теж назад в Америку (Ірчан, II, 1958, 273). Словник української мови в 11 томах