несмілий

БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ХАРАПУ́ДЛИВИЙ розм. (звичайно про тварин — який легко лякається, відчуває страх перед найменшою небезпекою); НЕСМІ́ЛИ́ВИЙ, НЕСМІ́ЛИЙ (не впевнений у собі, у своїх силах, боязкий і нерішучий); МАЛОДУ́ШНИЙ, ЛЕГКОДУ́ХИЙ (який пасує, відступає перед труднощами, небезпекою, не має мужності виступити з рішучим вчинком). — Вчора прибув сюди з Сенчі пан Суфщинський з жінкою та з дітьми. Панок боязкий, а його жінка ще полохливіша: бояться обоє тут зоставатись (І. Нечуй-Левицький); Олесю наче хто підмінив. До цього відлюдкувата, мовчазна, боязлива, вона поволі відтавала, вперше за все своє коротеньке життя обласкана братом (А. Дімаров); Таких себелюбних, запопадливих і боягузливих (як Долгін) Нерчин зустрічав (Н. Рибак); Біжить лякливий ворог, лишаючи на темному шляху людей, гармати, танки, кулемети (Л. Первомайський); Дехто з наших уже бачив лісника зблизька і вважає, що він несимпатичний, полохливий, обережний (П. Автомонов); — Не хвилюйся, моя трепетна лань, — лагідно озвався (батько до матері) (Є. Кравченко); — Подумавши, — сам зрозумієш, що вибраний мною спосіб — єдиний; показати самого себе перед Ольгою малодушним, несправедливим, мізерним боягузом (П. Колесник); — А що... що, коли мені там (у лікарні) скажуть: "Надто пізно, тепер уже ніщо не допоможе.."? — Шуро, — сказав батько, — невже ти така легкодуха? (О. Донченко). — Пор. зля́каний.

БОЯЗКИ́Й (властивий боязкій людині, який виражає страх), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл.; ЗА́ЯЧИЙ зневажл. (перев. у складі деяких стійких словосполучень); ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (сповнений страху, переляку); НЕСМІ́ЛИ́ВИЙ, НЕСМІ́ЛИЙ (властивий несміливій людині); МАЛОДУ́ШНИЙ (властивий малодушній людині). Загальне мовчання. Один тільки голос почувся з юрби, боязкий, невпевнений: — Страшно армії, сам казав... (О. Довженко); Уляна крадькома переводила свій боязливий погляд з дитини на його (Федора), і серце її замирало (Панас Мирний); Вона так багато пережила за ці кілька годин. На зборах її образив Масло, потім ці хулігани, боягузлива втеча Любчика (А. Хижняк); (Дон Жуан:) Ей, Сганарелю, набрався ти тут заячого духу! (Леся Українка); Але їхнє (бандитів) зухвальство було якимось настороженим, лякливим, як у вовків, що, забравшись вночі до кошари, кожної хвилі чекають появи людей (Ю. Бедзик); Вона побачила в його очах не гнів і злобу, а полохливий відблиск чи то страху, чи болю (М. Стельмах). — На тих, хто хлипав голосно, Іван Бриль грізно гримав — за малодушне співчування люмпеновіархаровцеві, дезорганізаторові пролетарської єдності (Ю. Смолич).