несповідимий
НЕСПОВІДИ́МИЙ, а, е, книжн. Який не піддається з’ясуванню; який важко зрозуміти.
Стогін, галас, крик На цвинтарі несповідимий! (Іван Франко, X, 1954, 309);
Шляхи війни воістину несповідимі. В цю поїздку мені щастило на зустрічі з старими друзями (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 191).
Словник української мови (СУМ-11)