1. Словник української мови в 11 томах

несповідимий

НЕСПОВІДИ́МИЙ, а, е, книжн. Який не піддається з’ясуванню; який важко зрозуміти.

Стогін, галас, крик На цвинтарі несповідимий! (Іван Франко, X, 1954, 309);

Шляхи війни воістину несповідимі. В цю поїздку мені щастило на зустрічі з старими друзями (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 191).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несповідимий — несповіди́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. несповідимий — -а, -е, книжн. Який не піддається з'ясуванню; якого важко зрозуміти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несповідимий — Незбагнений, незнаний, див. непостежимий Словник чужослів Павло Штепа
  4. несповідимий — НЕСПОВІДИ́МИЙ, а, е, книжн. Який не піддається з'ясуванню; який важко зрозуміти; недовідомий. Стогін, галас, крик На цвинтарі несповідимий! (І. Франко); Шляхи війни воістину несповідимі. В цю поїздку мені щастило на зустрічі з старими друзями (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  5. несповідимий — НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил. (про зміст, причини і т. ін. Словник синонімів української мови