1. Словник української мови в 11 томах

несповна

НЕСПО́ВНА́, присл., розм. Не повністю, не цілком.

Пробувши в Росії несповна місяць, повернулися [брати] (Фр., VI, 1951, 203).

◊ Неспо́вна́ ро́зуму — розумово ненормальний.

Казали, що він став несповна розуму (Сміл., Сад, 1952, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несповна — неспо́вна́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. несповна — присл., розм. Не повністю, не цілком. Несповна розуму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несповна — НЕСПО́ВНА́, присл., розм. Не повністю, не цілком. Пробувши в Росії несповна місяць, повернулися [брати] (І. Франко). ◇ (1) Неспо́вна́ ро́зуму – розумово обмежений, ненормальний і т. ін.; дурнуватий. Словник української мови у 20 томах
  4. несповна — неспо́вна́ ро́зуму. Розумово обмежений, ненормальний і т. ін.; дурнуватий. — Нічого не можу збагнути, ти або хворий, або несповна розуму, або просто граєш чергову комедію,— вже гнівалась Ганка (В. Собко); Вона була — немов несповна розуму. Фразеологічний словник української мови
  5. несповна — Неспо́вна нар. Не вполнѣ; не сполна. неспо́вна ро́зуму. Полоумный. Моя жінка несповна розуму. Рудч. Ск. I. 187. Словник української мови Грінченка