несповна
неспо́вна
присл., розм.
Не повністю, не цілком. Несповна розуму.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- несповна — неспо́вна́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- несповна — НЕСПО́ВНА́, присл., розм. Не повністю, не цілком. Пробувши в Росії несповна місяць, повернулися [брати] (І. Франко). ◇ (1) Неспо́вна́ ро́зуму – розумово обмежений, ненормальний і т. ін.; дурнуватий. Словник української мови у 20 томах
- несповна — неспо́вна́ ро́зуму. Розумово обмежений, ненормальний і т. ін.; дурнуватий. — Нічого не можу збагнути, ти або хворий, або несповна розуму, або просто граєш чергову комедію,— вже гнівалась Ганка (В. Собко); Вона була — немов несповна розуму. Фразеологічний словник української мови
- несповна — НЕСПО́ВНА́, присл., розм. Не повністю, не цілком. Пробувши в Росії несповна місяць, повернулися [брати] (Фр., VI, 1951, 203). ◊ Неспо́вна́ ро́зуму — розумово ненормальний. Казали, що він став несповна розуму (Сміл., Сад, 1952, 132). Словник української мови в 11 томах
- несповна — Неспо́вна нар. Не вполнѣ; не сполна. неспо́вна ро́зуму. Полоумный. Моя жінка несповна розуму. Рудч. Ск. I. 187. Словник української мови Грінченка