1. Словник української мови в 11 томах

несповитий

НЕСПОВИ́ТИЙ, а, е. Якого не сповили.

Кинула [Катерина] стремена Та в хатину. Вертається, несе йому сина. Несповита, заплакала Сердешна дитина (Шевч., І, 1963, 37);

*Образно. До тих країв Свою я душу із піснями вів, свої гарячі радості й надії І несповиті думи молодії (Мал., Серце.., 1959, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несповитий — неспови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. несповитий — -а, -е. Якого не сповили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несповитий — НЕСПОВИ́ТИЙ, а, е. Якого не закутали, не загорнули в пелюшки (про дитину). Кинула [Катерина] стремена Та в хатину. Вертається, несе йому сина. Несповита, заплакала Сердешна дитина (Т. Шевченко); * Образно. Словник української мови у 20 томах