несповитий
НЕСПОВИ́ТИЙ, а, е.
Якого не закутали, не загорнули в пелюшки (про дитину).
Кинула [Катерина] стремена Та в хатину. Вертається, несе йому сина. Несповита, заплакала Сердешна дитина (Т. Шевченко);
* Образно. До тих країв Свою я душу із піснями вів, свої гарячі радості й надії І несповиті думи молодії (А. Малишко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- несповитий — неспови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- несповитий — -а, -е. Якого не сповили. Великий тлумачний словник сучасної мови
- несповитий — НЕСПОВИ́ТИЙ, а, е. Якого не сповили. Кинула [Катерина] стремена Та в хатину. Вертається, несе йому сина. Несповита, заплакала Сердешна дитина (Шевч., І, 1963, 37); *Образно. До тих країв Свою я душу із піснями вів, свої гарячі радості й надії І несповиті думи молодії (Мал., Серце.., 1959, 75). Словник української мови в 11 томах