Словник української мови в 11 томах

нестаток

НЕСТА́ТОК, тку, ч.

1. перев. мн. Брак засобів до існування; бідність, нужда.

Нестаток, і тяжка робота, і натуга Зорали зморшками чоло (Фр., X, 1954, 42);

Перед очима [Прохора] пройшло власне життя — в огні, в тривогах і .. в нестатках (Мик., II, 1957, 90);

Баба була несамовита, але ж то людина, озлоблена вічними нестатками і нуждою (Полт., Повість.., 1960, 341).

2. тільки одн. Те саме, що неста́ча.

Ні в чому Віра не знала нестатку (Руд., Вітер.., 1958, 31);

Цієї весни раніше, ніж звичайно, гнав пастухів на полонини нестаток заготовленої на зиму паші (Гжицький, Опришки, 1962, 228).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нестаток — неста́ток іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. нестаток — Брак, НЕСТАЧА, недостача; мн. НЕСТАТКИ, злидні, нужда, бідність.  Словник синонімів Караванського
  3. нестаток — -тку, ч. 1》 перев. мн. Брак засобів до існування; бідність, нужда. 2》 тільки одн. Те саме, що нестача.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Нестаток — Нестаток (брат у потребі) – фізичне чи розумове нездоров'я. «Брат у потребі» – не обов'язково означає, що брат має потребу в грошах.  Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  5. нестаток — НЕСТА́ТОК див. неста́тки.  Словник української мови у 20 томах
  6. нестаток — Від недостатку продай хатку. Про марнотравного, що посліднє прогайновує. Прийшов нестаток, тай взяв достаток. Марнотравний прогайнував майно. Сховай нестаток на остаток. Статкуй тепер, а на марновання іще буде час. Недостатки гонять з хатки. В бідноті втратиш і хату.  Приповідки або українсько-народня філософія
  7. нестаток — БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ЧА перев. мн., рідше, УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ) підсил., УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО) підсил., ЗЛИ́ДНІ мн. підсил., ЗЛИДЕ́ННІСТЬ підсил.  Словник синонімів української мови
  8. нестаток — Неста́ток, -тку; -та́тки, -тків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. нестаток — Нестаток, -тку и -тка м. 1) Нужда, недостатокъ. Прийшов нестаток — випив остаток. Чуб. І. 233. 2) = нестатечний. Дала матка за нестатка, та й навіки-м пропала. Грин. III. 323.  Словник української мови Грінченка