несусвітний

НЕСУСВІ́ТНИЙ, а, е, розм. Те саме, що несосвіте́нний.

Оркестр заграв щось зовсім несусвітне, повне знайомих мотивів, але безладно скомпоноване (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 185);

— Я тобі як людині кажу, а ти знову несусвітне верзеш, — зітхає і посміхається Марія (Стельмах, І, 1962, 229);

Люди раділи з тих змін, що сталися в житті Ганни. — Нагорювалася, сердешна, за тим п’яницею несусвітним, то нехай хоч за Байдою порозкошує (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 92).

Значення в інших словниках

1. несусвітний — несусві́тний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. несусвітний — -а, -е, розм. Те саме, що несосвітенний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. несусвітний — НЕСУСВІ́ТНИЙ, а, е, НЕСУСВІ́ТНІЙ, я, є, розм. Те саме, що несосвіте́нний. Оркестр заграв щось зовсім несусвітне, повне знайомих мотивів, але безладно скомпоноване (О.  Словник української мови у 20 томах
4. несусвітний — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови