несхибно
НЕСХИ́БНО. Присл. до несхи́бний.
Очі ті тривожно, несхибно, мов закляті, глядять на лежачих тухольців (Фр., VI, 1951, 97);
Націлюючись точно, несхибно, він дав цілу серію пострілів, і кожен снаряд його влучав точно у ціль (Собко, Кавказ, 1946, 158).
Словник української мови (СУМ-11)