нетактовність
НЕТАКТО́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нетакто́вний.
— Вона хоче загладити свою вину! Признається в нетактовності! (Фр., VI, 1951, 258);
Гаркуша збагнув нетактовність своєї вихватки (Ряб., Золототисячник, 1948, 11);
// Нетактовна поведінка, нетактовний вчинок, вираз і т. ін.
Усім стало якось незручно за батька, що вкрасномовстві своєму виявив обурливу щодо гостя нетактовність (Кол., Терен.., 1959, 111).
Словник української мови (СУМ-11)