неталан

НЕТАЛА́Н, у́, ч., рідко. Відсутність талану.

Одружився [козак] собі так: Узяв хорошу та убогу, — Звичайне, наймичку. А пан!.. (І неталан наш і талан, Як кажуть люде, все од бога) Наглядів, клятий! панські очі! (Шевч., II, 1963, 126).

Значення в інших словниках

1. неталан — нетала́н іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. неталан — див. біда; невдача  Словник синонімів Вусика
3. неталан — -у, ч. Відсутність талану.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неталан — НЕТАЛА́Н, у́, ч. Відсутність щастя, удачі, талану. Одружився [козак] собі так: Узяв хорошу та убогу, – Звичайне, наймичку. А пан!.. (І неталан наш і талан, Як кажуть люде, все од Бога) Наглядів, клятий! панські очі! (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
5. неталан — Неталан, -ну м. Несчастіе, неудача. І неталан наш, і талан, як кажуть люде — все од Бога. Шевч. 525.  Словник української мови Грінченка