нетрудовий

НЕТРУДОВИ́Й, а́, е́.

1. Який не працює, не живе із своєї праці.

Забезпечуючи зміцнення ще молодого радянського державного ладу, Конституція позбавляла виборчих прав нетрудові елементи (Іст. УРСР, II, 1957, 148);

Поміщики та їх довірені, нетрудові орендарі повинні бути негайно виселені з їхніх колишніх маєтків та господарств (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 34).

2. Який створюється не власною працею, а використанням чужої.

Нетрудовий прибуток.

Значення в інших словниках

1. нетрудовий — нетрудови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нетрудовий — -а, -е. 1》 Який не працює, не живе зі своєї праці. 2》 Який створюється не власною працею, а використанням чужої. Нетрудовий прибуток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нетрудовий — НЕТРУДОВИ́Й, а́, е́. 1. Який не працює, не живе із своєї праці. Нетрудовий елемент. 2. Який створюється не власною працею, а використанням чужої. Нетрудовий прибуток.  Словник української мови у 20 томах