нетрудящий
НЕТРУДЯ́ЩИЙ, а, е. Те саме, що нетрудови́й 1;
Нетрудяще населення;
// у знач. ім. нетрудя́щий, щого, ч. Той, хто не працює, не живе з своєї праці.
Якщо нетрудящий позбавляється виборчих прав, то це й є справжня рівність між людьми. Нетрудящий не повинен їсти (Ленін, 30, 1951, 23).
Словник української мови (СУМ-11)