нетрудящий

нетрудя́щий

-а, -е.

Те саме, що нетрудовий 1). Нетрудяще населення.

|| у знач. ім. нетрудящий, -щого. ч. Той, хто не працює, не живе зі своєї праці.

Значення в інших словниках

1. нетрудящий — НЕТРУДЯ́ЩИЙ, а, е. Те саме, що нетрудови́й 1. Нетрудяще населення; // у знач. ім. нетрудя́щий, щого, ч. Той, хто не працює, не живе з своєї праці.  Словник української мови у 20 томах
2. нетрудящий — НЕТРУДЯ́ЩИЙ, а, е. Те саме, що нетрудови́й 1; Нетрудяще населення; // у знач. ім. нетрудя́щий, щого, ч. Той, хто не працює, не живе з своєї праці. Якщо нетрудящий позбавляється виборчих прав, то це й є справжня рівність між людьми. Нетрудящий не повинен їсти (Ленін, 30, 1951, 23).  Словник української мови в 11 томах