неувага

НЕУВА́ГА, и, ж.

1. Відсутність або недостатність уваги; неуважність.

Дівчина, скориставши з Йонової неуваги, висмикнула свою руку і стрибнула від нього (Коцюб., І, 1955, 233);

Її дім — купка сухого листя, залишена через неувагу замітачем у парку (Вільде, Б’є восьма, 1945, 25).

2. до кого— чого. Вияв неуважного, байдужого ставлення до кого-, чого-небудь.

Мати, поставивши перед Василем тарілку наваристого борщу, була .. здивована з його байдужості до любимої страви та з неуваги до материної турботи (Ю. Янов., II, 1954, 98);

Гнат стояв перед Оксаною Ромазан і чекав, що вона знову почне його пробирати за неувагу до медичного обслуговування населення (Чорн., Визвол. земля, 1950, 183).

Значення в інших словниках

1. неувага — неува́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. неувага — [неиўвага] -гие, д. і м. -аз'і  Орфоепічний словник української мови
3. неувага — -и, ж. 1》 Відсутність або недостатність уваги; неуважність. 2》 до кого – чого. Вияв неуважного, байдужого ставлення до кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неувага — НЕУВА́ГА, и, ж. 1. Відсутність або недостатність уваги; неуважність. Дівчина, скориставши з Йонової неуваги, висмикнула свою руку і стрибнула від нього (М.  Словник української мови у 20 томах
5. неувага — БАЙДУ́ЖІСТЬ до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення), БАЙДУ́ЖІСТЬ рідше, ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ книжн., ІНДИФЕРЕНТИ́ЗМ книжн.; ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, ЗНЕОХО́ТА розм., ЗНЕОХО́ЧЕННЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. неувага — Неува́га, -ги, -зі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)