неугодний

НЕУГО́ДНИЙ, НЕВГО́ДНИЙ, а, е. Який не підходить, не подобається кому-небудь; небажаний.

Набитий, богові неугодний, вигнанець із рідної хати, — де йому більш підходяще місце у світі, як не за клунею в кропиві?.. (Вас., І, 1959, 327);

Думалось, що може, вже листи мої й невгодні; тим то й писати не хотілось (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 115);

Одного по одному вивів [Білограй] з правління всіх неугодних йому людей (Мушк., Чорний хліб, 1960, 146).

Значення в інших словниках

1. неугодний — неуго́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неугодний — невгодний, -а, -е. Який не підходить, не подобається кому-небудь; небажаний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неугодний — Небажаний, недогідний  Словник чужослів Павло Штепа
4. неугодний — НЕУГО́ДНИЙ, НЕВГО́ДНИЙ, а, е. Який не підходить, не подобається кому-небудь; небажаний. Набитий, Богові неугодний, вигнанець із рідної хати, – де йому більш підходяще місце у світі, як не за клунею в кропиві?.. (С.  Словник української мови у 20 томах
5. неугодний — НЕБА́ЖАНИЙ (який не підходить, не подобається кому-небудь), НЕВГО́ДНИЙ (НЕУГО́ДНИЙ) розм.; ОДІО́ЗНИЙ книжн. (який викликає негативне ставлення до себе); НЕПРО́ХАНИЙ, НЕПРО́ШЕНИЙ (про людину або взагалі живу істоту — який з'являється...  Словник синонімів української мови