Словник української мови в 11 томах

неустанно

НЕУСТА́ННО. Присл. до неуста́нний.

Дощ лив неустанно (Коб., І, 1956, 89);

ЦК КПРС і Радянський уряд.. неустанно борються за збереження миру і безпеки всіх народів (Рад. Укр., 14. IV 1959, 1).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. неустанно — неуста́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. неустанно — Присл. до неустанний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неустанно — НЕУСТА́ННО. Присл. до неуста́нний. Дощ лив неустанно (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах