неустанно
НЕУСТА́ННО. Присл. до неуста́нний.
Дощ лив неустанно (Коб., І, 1956, 89);
ЦК КПРС і Радянський уряд.. неустанно борються за збереження миру і безпеки всіх народів (Рад. Укр., 14. IV 1959, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
неустанно —
неуста́нно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
неустанно —
Присл. до неустанний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
неустанно —
НЕУСТА́ННО. Присл. до неуста́нний. Дощ лив неустанно (О. Кобилянська).
Словник української мови у 20 томах