1. Словник української мови в 11 томах

неустанний

НЕУСТА́ННИЙ, а, е. Який триває постійно, без перерви; неослабний.

Літня та осіння доба неустанної праці минула… Хліб помолочений, солома в ожередах (Л.Янов.,І,1959, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неустанний — неуста́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неустанний — -а, -е. Який триває постійно, без перерви; неослабний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неустанний — НЕУСТА́ННИЙ, а, е. Який триває постійно, без перерви; невпинний, ненастанний. Літня та осіння доба неустанної праці минула... Хліб помолочений, солома в ожередах (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах