неустанний
неуста́нний
-а, -е.
Який триває постійно, без перерви; неослабний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неустанний — неуста́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- неустанний — НЕУСТА́ННИЙ, а, е. Який триває постійно, без перерви; невпинний, ненастанний. Літня та осіння доба неустанної праці минула... Хліб помолочений, солома в ожередах (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
- неустанний — НЕУСТА́ННИЙ, а, е. Який триває постійно, без перерви; неослабний. Літня та осіння доба неустанної праці минула… Хліб помолочений, солома в ожередах (Л.Янов.,І,1959, 51). Словник української мови в 11 томах