неустанний

неуста́нний

-а, -е.

Який триває постійно, без перерви; неослабний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неустанний — неуста́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неустанний — НЕУСТА́ННИЙ, а, е. Який триває постійно, без перерви; невпинний, ненастанний. Літня та осіння доба неустанної праці минула... Хліб помолочений, солома в ожередах (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
  3. неустанний — НЕУСТА́ННИЙ, а, е. Який триває постійно, без перерви; неослабний. Літня та осіння доба неустанної праці минула… Хліб помолочений, солома в ожередах (Л.Янов.,І,1959, 51). Словник української мови в 11 томах