неучасть
НЕУ́ЧАСТЬ, і, ж. Відсутність співробітництва з ким-небудь; стан, коли хтось не бере участі в чому-небудь.
Сили миру значно зросли у зв’язку з появою на світовій арені групи миролюбних держав, які проголосили принципом своєї зовнішньої політики неучасть у воєнних блоках (Рад. право, 2, 1960, 15).
Словник української мови (СУМ-11)