неушкоджений
НЕУШКО́ДЖЕНИЙ, а, е. Якого не поруйнували, який не має ушкоджень, несправностей; непошкоджений.
Всі літаки поверталися на свою базу неушкоджені (Трип., Дорога.., 1944, 12);
Коли всі навколишні поміщицькі економії були розібрані,.. Воликів маєток залишився неушкодженим (Минко, Моя Минківка, 1962, 42);
// Який залишився цілим, здоровим, не пораненим (про людину і органи її тіла).
Ось з юрби випливло йому назустріч рідне обличчя дочки. Саша тут, жива й неушкоджена? (Донч., III, 1956, 424);
Неушкодженим зостався [у Кабашного] лиш зір (Гончар, Таврія, 1952, 35);
Німці стали поповзом наближатись до Андрія. Якимось чудом він ще лишався неушкодженим (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 318).
Словник української мови (СУМ-11)