неушкоджений
НЕУШКО́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Який залишився цілим, здоровим, не пораненим (про людину і органи її тіла).
Ось з юрби випливло йому назустріч рідне обличчя дочки. Саша тут, жива й неушкоджена? (О. Донченко);
Німці стали поповзом наближатись до Андрія. якимось чудом він ще лишався неушкодженим (Ю. Бедзик).
2. Якого не зламали, не поруйнували, який не має несправностей, дефектів (про неживу матерію); непошкоджений.
Всі літаки поверталися на свою базу неушкоджені (А. Трипільський);
Коли всі навколишні поміщицькі економії були розібрані, .. Воликів маєток залишився неушкодженим (В. Минко).
Словник української мови (СУМ-20)