нехапливо
НЕХАПЛИ́ВО, розм. Присл. до нехапли́вий.
Ясногорська, важко чахкаючи в хлипкій драговині, пішла. Чим більше вона віддалялась, схиляючись проти мряки наперед, нехаплива, впевнено ступаючи, тим більше й нагадувала собою втомленого мирного землевпорядника (Гончар, І, 1954, 200).
Словник української мови (СУМ-11)