нехибно
НЕХИ́БНО. Присл. до нехи́бний.
Він підходить скрізь нехибно (Тич., Магістралями життя, 1941, 47);
Тобі чужим останусь я по крові; Нехибно ж маю в серденьку носить Святе чуття великої любові, Якої вже нічому не згасить! (Граб., І, 1959, 69).
Словник української мови (СУМ-11)