нехлюя
НЕХЛЮ́Я, ї, ч. і ж., розм. Неохайна, ледача людина.
Він не каже.., що вона нехлюя, не хазяйка, що вона негодна страви зварити, хліба спекти! (Коцюб., І, 1955, 29).
Словник української мови (СУМ-11)НЕХЛЮ́Я, ї, ч. і ж., розм. Неохайна, ледача людина.
Він не каже.., що вона нехлюя, не хазяйка, що вона негодна страви зварити, хліба спекти! (Коцюб., І, 1955, 29).
Словник української мови (СУМ-11)