нехлюя
НЕХЛЮ́Я, ї, ч. і ж., розм. Неохайна, ледача людина.
Він не каже.., що вона нехлюя, не хазяйка, що вона негодна страви зварити, хліба спекти! (Коцюб., І, 1955, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нехлюя — нехлю́я іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- нехлюя — див. ледачий; неохайний Словник синонімів Вусика
- нехлюя — -ї, ч. і ж., розм. Неохайна, ледача людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нехлюя — НЕХЛЮ́Я, ї, ч. і ж., розм. Неохайна, ледача людина. Він не каже.., що вона нехлюя, не хазяйка, що вона негодна страви зварити, хліба спекти! (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- нехлюя — нехлю́я неохайна жінка або чоловік; нечупара (ср, ст)|| = киринник; = киринниця Лексикон львівський: поважно і на жарт
- нехлюя — НЕЧЕПУРУ́ХА розм. (неохайна жінка), НЕТІПА́ХА зневажл., лайл., НЕТІ́ПАНКА зневажл., лайл., НЕХЛЮ́Я зневажл., лайл.; ЗАДРИ́ПАНКА зневажл., лайл., ХВО́ЙДА зневажл., лайл. (у догляді за собою, в одязі тощо). Словник синонімів української мови
- нехлюя — Нехлюя, -люї ж. Неряха. Словник української мови Грінченка