нехлюя
нехлю́я
-ї, ч. і ж., розм.
Неохайна, ледача людина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нехлюя — нехлю́я іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- нехлюя — див. ледачий; неохайний Словник синонімів Вусика
- нехлюя — НЕХЛЮ́Я, ї, ч. і ж., розм. Неохайна, ледача людина. Він не каже.., що вона нехлюя, не хазяйка, що вона негодна страви зварити, хліба спекти! (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- нехлюя — нехлю́я неохайна жінка або чоловік; нечупара (ср, ст)|| = киринник; = киринниця Лексикон львівський: поважно і на жарт
- нехлюя — НЕЧЕПУРУ́ХА розм. (неохайна жінка), НЕТІПА́ХА зневажл., лайл., НЕТІ́ПАНКА зневажл., лайл., НЕХЛЮ́Я зневажл., лайл.; ЗАДРИ́ПАНКА зневажл., лайл., ХВО́ЙДА зневажл., лайл. (у догляді за собою, в одязі тощо). Словник синонімів української мови
- нехлюя — НЕХЛЮ́Я, ї, ч. і ж., розм. Неохайна, ледача людина. Він не каже.., що вона нехлюя, не хазяйка, що вона негодна страви зварити, хліба спекти! (Коцюб., І, 1955, 29). Словник української мови в 11 томах
- нехлюя — Нехлюя, -люї ж. Неряха. Словник української мови Грінченка