нехлюя
НЕЧЕПУРУ́ХА розм. (неохайна жінка), НЕТІПА́ХА зневажл., лайл., НЕТІ́ПАНКА зневажл., лайл., НЕХЛЮ́Я зневажл., лайл.; ЗАДРИ́ПАНКА зневажл., лайл., ХВО́ЙДА зневажл., лайл. (у догляді за собою, в одязі тощо). Хівря славить Пріську на всю Мар'янівку: і сяка, і така, і нетіпанка, і нечепуруха!.. (Панас Мирний); — Та в мене теж тиха (дружина), — сказав.. Колотуша, — та біда, що нехлюя. Як піду з господи, то як покину, так і застану, — так, як у хліві (Ганна Барвінок); Олександра зовсім розледащіла. Вона почала пити. І перше неохайна, вона стала задрипанкою (М. Коцюбинський). — Пор. нечепу́ра.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нехлюя — нехлю́я іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- нехлюя — див. ледачий; неохайний Словник синонімів Вусика
- нехлюя — -ї, ч. і ж., розм. Неохайна, ледача людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нехлюя — НЕХЛЮ́Я, ї, ч. і ж., розм. Неохайна, ледача людина. Він не каже.., що вона нехлюя, не хазяйка, що вона негодна страви зварити, хліба спекти! (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- нехлюя — нехлю́я неохайна жінка або чоловік; нечупара (ср, ст)|| = киринник; = киринниця Лексикон львівський: поважно і на жарт
- нехлюя — НЕХЛЮ́Я, ї, ч. і ж., розм. Неохайна, ледача людина. Він не каже.., що вона нехлюя, не хазяйка, що вона негодна страви зварити, хліба спекти! (Коцюб., І, 1955, 29). Словник української мови в 11 томах
- нехлюя — Нехлюя, -люї ж. Неряха. Словник української мови Грінченка