1. Словник української мови у 20 томах

нехлюя

НЕХЛЮ́Я, ї, ч. і ж., розм.

Неохайна, ледача людина.

Він не каже.., що вона нехлюя, не хазяйка, що вона негодна страви зварити, хліба спекти! (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нехлюя — нехлю́я іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. нехлюя — див. ледачий; неохайний Словник синонімів Вусика
  3. нехлюя — -ї, ч. і ж., розм. Неохайна, ледача людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нехлюя — нехлю́я неохайна жінка або чоловік; нечупара (ср, ст)|| = киринник; = киринниця Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. нехлюя — НЕЧЕПУРУ́ХА розм. (неохайна жінка), НЕТІПА́ХА зневажл., лайл., НЕТІ́ПАНКА зневажл., лайл., НЕХЛЮ́Я зневажл., лайл.; ЗАДРИ́ПАНКА зневажл., лайл., ХВО́ЙДА зневажл., лайл. (у догляді за собою, в одязі тощо). Словник синонімів української мови
  6. нехлюя — НЕХЛЮ́Я, ї, ч. і ж., розм. Неохайна, ледача людина. Він не каже.., що вона нехлюя, не хазяйка, що вона негодна страви зварити, хліба спекти! (Коцюб., І, 1955, 29). Словник української мови в 11 томах
  7. нехлюя — Нехлюя, -люї ж. Неряха. Словник української мови Грінченка