нехороше
НЕХО́РОШЕ. Присл. до нехоро́ший.
— Дякую, — гречно сказала Катя. — Мабуть, я нехороше зробила, що дозволила тобі нести (Гур., Наша молодість, 1949, 95);
// у знач. присудк. сл.
— Злякалася? — жартливо спитав Корж, обертаючись до дружини. — Нехороше! Козачка повинна бути смілива (Тулуб, Людолови, І, 1957, 23).
Словник української мови (СУМ-11)