нехтолиця
НЕХТО́ЛИЦЯ, і, ж., діал., лайл. Про недбайливу, ледачу жінку.
[Мати (сплескує руками):] Ой, лишенько! Іще не починала! Ой, мій упадоньку!.. Нездарисько! Нехтолице! Ледащо! (Л. Укр., III, 1952, 235);
Танасій плюне їй у лице, зневажить її, нехтолицею її назве, останніми словами її полає (Круш., Буденний хліб.., 1960, 247).
Словник української мови (СУМ-11)