нехристиянин

НЕХРИСТИЯ́НИН, а, ч. Той, хто не належить до християн, не прийняв християнства.

Нехристияне! Чи не меж вами ж я, погані, Так опоганивсь..! (Шевч., II, 1963, 262);

[Люцій:] Тоді, коли скликалися ті збори, Руфін ще справді був нехристиянин (Л. Укр., II, 1951, 468).

Значення в інших словниках

1. нехристиянин — нехристия́нин іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. нехристиянин — -а, ч. Той, хто не належить до християн, не прийняв християнства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нехристиянин — НЕХРИСТИЯ́НИН, а, ч. Той, хто не належить до християн, не прийняв християнства. Нехристияне! Чи не меж вами ж я, погані, Так опоганивсь..! (Т. Шевченко); [Люцій:] Тоді, коли скликалися ті збори, Руфін ще справді був нехристиянин (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
4. нехристиянин — ІНОВІ́РЕЦЬ (людина, що належить до іншого віросповідання), ЧУЖОВІ́РЕЦЬ заст.; БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк. (перев. про магометанина); НЕВІ́РНИЙ заст.; ГЯУ́Р заст. (у магометан); НЕХРИСТИЯ́НИ́Н, НЕВІ́РА розм., НЕ́ХРИСТ заст.  Словник синонімів української мови