нечепурний

НЕЧЕПУРНИ́Й, а́, е́.

1. Який не дотримується чистоти, порядку; неакуратний.

З натури нечепурна, неохайна,Олександра зовсім опустила руки (Коцюб., І,1955,26);

Хто ж таки, бувши у привітних господарів у гостях, каже господині: — Ну, яка ж таки, хазяєчко, ви нечепурна та несимпатична! (Вишня, І, 1956, 304).

2. Який має неприбраний, неохайний, неакуратний вигляд.

Трахтемирів геть горою Нечепурні свої хатки Розкидав з долею лихою (Шевч., II, 1953, 25);

— Чого це ви, товаришу Подолян, — питає вона, — ходите на фермі такий нечепурний? (Жур., Опов., 1956, 190);

Антося повела Марину Павлівну до себе, в маленьку кімнатку на другому поверсі облупленого, нечепурного будиночку (Донч., VI, 1957, 437).

Значення в інших словниках

1. нечепурний — нечепурни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нечепурний — див. неохайний  Словник синонімів Вусика
3. нечепурний — -а, -е. 1》 Який не дотримується чистоти, порядку; неакуратний. 2》 Який має неприбраний, неохайний, неакуратний вигляд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нечепурний — НЕЧЕПУРНИ́Й, а́, е́. 1. Який не дотримується чистоти, порядку; неакуратний. З натури нечепурна, неохайна,Олександра зовсім опустила руки (М.  Словник української мови у 20 томах
5. нечепурний — НЕОХА́ЙНИЙ (про людину — який не дотримується чистоти, порядку в одязі, приміщенні тощо; про одяг, приміщення і т. ін. — який не підтримується в чистоті, в порядку), НЕЧЕПУРНИ́Й, НЕЧУПА́РНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. нечепурний — Нечепу́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. нечепурний — Нечепурни́й, -а́, -е́ 1) Некрасивый, нехорошій. Як річ така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зроблюсь нечепурна. Котл. Ен. VI. 63. 2) Неряшливый.  Словник української мови Грінченка