нечесно
НЕЧЕ́СНО. Присл. до нече́сний.
[Лукерія Степанівна:] Як же ти посміла сказати батькові в вічі, що він нечесно поводиться з Леонідом Петровичем? (Кроп., II, 1958, 296);
// у знач. присудк. сл.
Коли я дам вам пораду, то це з мого боку буде нечесно (Собко, Запорука.., 1952, 117).
Словник української мови (СУМ-11)