нечесний
НЕЧЕ́СНИЙ, а, е. Дії й учинки якого суперечать законам моралі, вимогам честі, порядності; непорядний.
— Він нечесний чоловік, він злодій (Н.-Лев., III, 1956, 301);
— Хіба ж чесна людина може стояти за багатих?! — Так дядя мій нечесний, виходить? — ..скипів Павлуша (Головко, II, 1957, 271);
// Який характеризує кого-небудь як безчесну, непорядну людину.
Нечесними.. були тепер його викрутаси перед Стахою (Вільде, Сестри.., 1958, 564).
Словник української мови (СУМ-11)