Великий тлумачний словник сучасної мови

нечесний

нече́сний

-а, -е.

Дії та вчинки якого суперечать законам моралі, вимогам честі, порядності; непорядний.

|| Який характеризує кого-небудь як безчесну, непорядну людину.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нечесний — нече́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. нечесний — НЕЧЕ́СНИЙ, а, е. Дії й учинки якого суперечать законам моралі, вимогам честі, порядності; непорядний. – Він нечесний чоловік, він злодій (І. Нечуй-Левицький); – Хіба ж чесна людина може стояти за багатих?! – Так дядя мій нечесний, виходить? – ..  Словник української мови у 20 томах
  3. нечесний — НЕПОРЯ́ДНИЙ (якому не властива порядність, чиї вчинки, поведінка і т. ін. заслуговують на осуд), НЕДОСТО́ЙНИЙ, НЕДО́БРИЙ, НЕХОРО́ШИЙ (якому не властива порядність, вчинки якого завдають комусь неприємностей); НЕЧЕ́СНИЙ, БЕЗЧЕ́СНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
  4. нечесний — Нече́сний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. нечесний — НЕЧЕ́СНИЙ, а, е. Дії й учинки якого суперечать законам моралі, вимогам честі, порядності; непорядний. — Він нечесний чоловік, він злодій (Н.-Лев., III, 1956, 301); — Хіба ж чесна людина може стояти за багатих?! — Так дядя мій нечесний, виходить? — ..  Словник української мови в 11 томах
  6. нечесний — Нечесний, -а, -е Нечестный.  Словник української мови Грінченка