нечестя

НЕЧЕ́СТЯ, я, с., заст. Нечестива поведінка, нечестивий вчинок.

[Годвінсон:] Сім’я ся вбога за своє нечестя (Л. Укр., III, 1952, 30).

Значення в інших словниках

1. нечестя — нече́стя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. нечестя — -я, с., заст. Нечестива поведінка, нечестивий вчинок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нечестя — НЕЧЕ́СТЯ, я, с., заст. Те саме, що не́честь. Ні, ніколи од мене не вчуєш, що тебе я люблю .. Срібний місяць з такого б нечестя Розколовсь на шматки (А. Кримський); // Нечестива поведінка, нечестивий вчинок. [Годвісон:] Сім'я вбога за своє нечестя (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
4. нечестя — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм.  Словник синонімів української мови